Географічний ландшафт

Етноцентр займається традиційною культурою Кросненського краю, яка в географічному відношенні охоплює центральну та східну частини Низьких Бескидів, фрагменти передгір'я Середніх Бескідів - Ясельського та Буковського, центральну та східну частину долини Ясельсько-Кросненьську та передгір'я: Диновські та Стшижовські.

Весь регіон сформований з так званого флішу - осадових гірських порід, головним чином пісковиків, сланців та конгломератів, що утворюються на дні глибокого моря, що існувало у крейдовому періоді та палеогені. Найвищі гірські хребти утворені більш стійкими до процесів руйнування пісковиками, що створили мальовничі краєвиди скель, наприклад, Пжондкі, Конфедератка, Діаблі Камінь біля Фолуша та Ягеллонські скелі.

Зсуви - характерне явище флішових порід. Вони зосереджені навколо Дуклі, наприклад, на схилах Чергови, біля скиту св. Іоанна Дуклівського (так звана Звезлиска). Зсувам іноді товаришать щілинні печери, наприклад, на Чергові та Кілановській над Ліповіцою.

Флішові породи характеризуються нафтовими покладами. Зона залягання сирої нафти та природного газу простягається від Ясло, через Кросно, Санок до Устриків-Долішніх. Це одна з найдавніших у світі зон експлуатації цієї сировини.

Земля Кросно розташована в басейнах річок Віслока, Ясьолка, Віслок, Ослава та Сан. У місцях, де ріки вирізали тектонічні породи, було виявлено мальовничі ущелини, що відкривають карпатський фліш, наприклад, стіна Ользи в місцевості Рудавка Римановська.

Для регіону характерна наявність численних джерел мінеральних вод. На місці джерел у Івонічу та Риманові з’явилися оздоровчі центри. Мінеральні джерела є також у Любатувці, Рудавці Римановській, Гумниськах та Кросно.

Тут присутні два кліматичні рівні: помірно теплий із середньорічною температурою 6 – 8oC та помірно холодний (4 – 6oC). Кордон між ними проходить на висоті 450 - 500 м. Через значне зниження карпатського хребта виникають вітри типу фен - так зв. Дукельські та Риманувські, що дмуть з півдня чи південного заходу по долинах. Вони трапляються в осінньо-зимовий період, сухі і теплі, а швидкість їх часто досягає 20м / с.

Паралельно фізико-географічному поділу ми розрізняємо два рослинні рівні: передгірний рівень (висотою до 550 м) та низовинний рівень. У передгір’ях переважають ялинові та букові ліси зі значною часткою дуба та граба. У вищих частинах гір (понад 400 м) переважає гірський буковий комплекс (із домішкою ялини).

З точки зору флористики, регіон є перехідною зоною між Західними та Східними Карпатами. Виняткове зниження карпатського хребта сприяє проникненню сюди теплолюбних рослин з півдня і спричиняє зникнення багатьох гірських видів, присутніх на сусідніх, більш високих хребтах - у Бескидах Сондецьких та Західних Бескидах.

Тваринний світ суттєво не відрізняється від сусідніх частин Карпат. Серед великих ссавців слід відзначити бурого ведмедя, вовка, оленя, кабана та козулю. Серед великих земноводних варто згадати саламандру та карпатського тритона, серед плазунів – гадюку звичайну та вужа звичайного, а серед птахів - чорного лелеку та пронурки і гірські плиски, що часто літають над потоками.

Найбільше видів птахів можна спостерігати в районі Дуклянського перевалу, через який проходить один з найважливіших маршрутів міграції птахів. Тут присутній дуже барвистий світ комах. Зокрема, привертають увагу численні види метеликів.